Європа не любить французів за пихатість і егоїзм

Герой французьких коміксів Астерікс. Ілюстрація з сайту www.frithjof.de

Незважаючи на очевидні заслуги французів в області гастрономії, мистецтва та високої моди, більшість європейців відносяться до нащадків гордих галлів з погано прихованим презирством, яке часом переходить в огиду. Як повідомляє газета Guardian, про це говорять дані опитування, проведеного двома французами, вченим-соціологом і журналістом.

Вони навіть не запитували респондентів, чим їм не догодили громадяни П'ятої республіки, а просто попросили мешканців інших європейських країн назвати п'ять прикметників, які, на їхню думку, характеризують французів. Результати були зведені в один звіт з промовистою назвою "Чому французи найгірша компанія в світі".

Так, британці вважають французів шовіністами, упертими, розпещеними і без почуття гумору. Навіть толерантні до чужих культур шведи знаходять їх необов'язковими, аморальними, неорганізованими і брудними, до того ж з замашками неоколоніалістів. Німці описують французів, як претензійних, зарозумілих і в той же час легковажних, а іспанці сприймають їх, як непривітних, пихатих і неввічливих.

Схожа картина спостерігається по всій Європі. Голландці про французів дотримуються думки, що ті надто збуджені, балакучі і дріб'язкові, португальці нарікають їм на постійне бажання повчати інших, а італійці вважають їх егоцентричним гордовитими снобами.

Тим часом, думка про надмірний егоїзм французів підтверджує наступна історія. У минулий понеділок у Франції був вихідний у зв'язку з релігійним святом. Однак уряд країни закликав громадян вийти на роботу, щоб одержати додаткові кошти до фонду соціального забезпечення пенсіонерів.

Хоча два роки тому, коли була висунута ця ідея, її підтримали 84 відсотки французів, у минулий понеділок на роботу були готові вийти лише 44 відсотки працездатного населення. До них додалися ще 28 відсотків, які, однак, приплюсували день до своєї відпустки за ці додаткові 7 годин роботи.

У результаті вийшло ні те, ні се. Наприклад, громадський транспорт у великих містах практично не працював, а паризьке метро функціонувало тільки тому, що його персоналу пообіцяли заплатити премію в 100 євро. У деяких школах на роботу вийшов лише кожен четвертий учитель. Багато муніципальних установ були закриті, а приватні компанії вважали за краще дати своїм співробітникам вихідний і просто перерахувати необхідну суму з корпоративної скарбниці.

У Франції, таким чином, переважає таке ставлення до цієї ініціативи соціальної солідарності: "Я в принципі не проти допомогти чим-небудь пенсіонерам, але я проти того, щоб мені говорили, коли і як я повинен це зробити".